Гроші

Гроші не метал, вони – сама довіра. Не важливо, втіленні вони в сріблі чи в глині, на папері чи екрані рідкокристалічного дисплею. Грошима може бути що завгодно, від мушель Каурі на Мальдивах до величезних кам’яних дисків на тихоокеанських островах Яп.

Ніал Фергюсон “Сходження грошей”

Чотири мільярди років тому, коли на Землі тільки зароджувалось життя, живі організми потребували певні “товари”, які забезпечували їх існування – енергію та пластичні речовини. Щоб отримати ці товари живі організми пристосовувались, боролись за виживання. Рослини пристосувались отримувати енергію та пластичні речовини з навколишнього неорганічного середовища, та запасати їх в своєму організмі. Інші види живих організмів пристосувались отримувати необхідні “товари” з рослин. М’ясоїдні тварини отримували необхідне поїдаючи травоїдних.

В дикій природі постійно відбувається кривава боротьба за енергію та пластичні речовини, в наслідок якої, обидві сторони отримують каліцтва та можуть втратити життя.

З розвитком життя на Землі, взаємовідносини між живими організмами вдосконалювались, ускладнювались, але сутність цих взаємовідносин залишилась – отримати необхідні “товари”, як правило, через небезпечні для здоров’я та життя конфлікти.

Дослідження вчених Бірмінгемського університету  довели відсутність альтруїзму в соціальних стосунках приматів. Прояв піклування про ближнього в групі мавп, у вигляді виловлювання бліх, кліщів, почісувань не є проявом альтруїзму, як може здаватись з першого погляду. Така поведінка є суто корисливою, на взаємовигідних засадах і являє собою прообраз економічних відносин. Корисну роботу мавпи виконують в обмін на щось корисне, наприклад, розділити фрукти, допомога в добуванні їжі, тощо.

Що вигідніше, отримати необхідні товари через небезпечний для життя конфлікт, чи домовитись з власником товару про взаємовигідний обмін товарами?

Homo Sapiens вирішив проблему небезпечних  конфліктів за товари через найвеличніший винахід людства – економічні взаємовигідні стосунки. Добровільний, взаємовигідний обмін товарами та послугами зробив людей людьми, став поштовхом до нових відкриттів. Вогонь, письменність, колесо, гроші були наслідками розвитку економічних стосунків в суспільстві. Ізольовані племена, які не потребували розвинутих економічних стосунків, де не було торговельних взаємовідносин, зупинились в своєму розвитку та залишились дикими.

В племенах первісних людей мали місце бартерні взаємовідносини – обмін типу “товар на товар”. Добровільний взаємовигідний обмін товарами зберігав здоров’я та життя первісним людям, полегшував добування їжі. Це спричинило збільшення чисельності людей. Як наслідок, збільшується чисельність актів економічних стосунків, виникає та посилюється явище конкурентної боротьби (це не силове протистояння!), яке в свою чергу спонукає до відкриттів, розвитку технологій, отриманню знань – активно розвиваються ремесла.  Посилюється розділення праці, збільшується кількість та різноманіття товарів та послуг. На певному етапі розвитку економічних стосунків бартерні відносини вже не задовольняють потреби суспільства. При великій кількості товарів та актів товарообміну стає важко знайти покупця/продавця з якими можна здійснити безпосередній, прямий обмін необхідними товарами. Щоб отримати необхідний товар в обмін на свій товар, необхідно здійснити ланцюг операцій товарообміну. Виникає потреба в засобі обміну який потрібен всім.

Пошук такого засобу обміну відбувався протягом десятків тисяч років. В цей період функції грошей виконували мушлі, сіль, хутро, злакові, чай, тютюн, худоба, величезні кам’яні брила та багато інших предметів, які не обов’язково повинні були бути частиною побуту. Користь цих предметів була в тому, щоб виконувати функції грошей, які задовольняли суспільство на певному етапі розвитку. Найкращими грошима стали благородні метали – золото та срібло. Паралельно виникла потреба в обліку боргів та відкладених платежів, у вигляді записів на глиняних табличках, бус, карбувань (звідси карбованці) на рахункових паличках, системи обліку товарів за допомогою токенів.

NATIVE SHELL MONEY
New Ireland, Pacific

Виникнення грошей, їх розвиток, пошук кращих грошей відбувались без участі держав, центробанків та інших регуляторів. Вільне суспільство природнім чином обирало гроші, які найкраще задовольняли його потреби.

Гроші є продуктом суспільного буття людей. Необхідність в грошах виникає в суспільстві на певному етапі розвитку економічних відносин. Окремій людині гроші не потрібні.

Властивості та функції грошей.

Розглянемо притаманні грошам властивості, та функції які виконують гроші в суспільних економічних відносинах.

Гроші не мають цінності, вони лише посередник при обміні товарами. Цінність, особисто для кожного, мають лише товари, які задовольняють ваші потреби.

Цінність товарів вимірюється іншими товарами. Тобто сутність економічних відносин, яка полягає в обміні “товар на товар” залишається незмінною. В обмін на товар, ви хочете отримати не гроші, а інші товари, у зручний для вас час.

Цінність товарів буває суб’єктивною та об’єктивною.

Суб’єктивна цінність – це особиста оцінка товару споживачем або продавцем;

Об’єктивна цінність – це мінові пропорції, ціни, які формуються в ході економічних відносин на ринку.

Гроші – це універсальний засіб обміну на товари та послуги, засіб вимірювання цінності, засіб фіксації та збереження об’єктивної цінності товару на момент обміну.

Грішми може бути що завгодно, якщо воно має властивості грошей, необхідні суспільству на даному етапі розвитку.

Властивості грошей:

  1. Однорідність. Грошові одиниці не мають відрізнятись одна від одної, що забезпечує взаємозамінність.
  2. Подільність. Гроші мають легко ділитись на частини, щоб можна було відміряти певну міру цінності еквівалентну ціні товару.
  3. Компактність. Гроші мають бути компактні задля зручності транспортування та використання при здійсненні великих угод.
  4. Довговічність. Гроші мають бути інертними до фізичних та хімічних впливів, інакше вони зіпсуються.
  5. Обмежена кількість. Кількість грошей має бути обмежена. Інакше, збільшення пропозиції грошових одиниць на ринку призведе до інфляції і гроші перестануть виконувати свої функції.

Властивості грошей обумовлюють їх функції.

Функції грошей:

  1. Універсальний засіб обміну. Гроші приймаються в якості оплати в будь-якому місті світу. Ця функція дозволяє вести розвинуті економічні стосунки з різними народами.
  2. Рахункова одиниця. Гроші виконують функцію рахункової одиниці, завдяки чому легко вимірювати цінність товарів в грошових одиницях, проводити математичні розрахунки, вести бухгалтерію.
  3. Фіксація об’єктивної цінності товару на момент обміну та її збереження. З плином часу, об’єктивна цінність самих товарів постійно змінюється в більшу або в меншу сторону, але будучи зафіксована в грошах, залишиться тією, якою була на момент обміну.

Якщо гроші не виконують хоча б одну з цих функцій, але використовуються суспільством – використання цих “грошей” є примусовим в наслідок силового або шахрайського впливу. Такі “гроші” не є грошима по суті, а являють собою грошовий сурогат.

На особливу увагу заслуговує третя функція грошей: Фіксація і збереження об’єктивної цінності товару на момент обміну.

Прагнення людей отримувати прибуток і конкуренція на вільному ринку, стимулюють прогресивний розвиток економіки, виробляється більше товарів кращої якості, відповідно і цінність товарів з часом знижується. Якщо ви зафіксували в грошах цінність товару сьогодні, а завтра об’єктивна цінність цього товару знизилася, то на ті гроші, які ви отримали за товар сьогодні, завтра ви зможете купити більше одиниць цього ж товару. Таким чином, в разі прогресивного розвитку суспільства, зафіксована в грошах цінність товарів (наприклад надлишки вашої праці), в майбутньому дозволять купити більше необхідних вам товарів. Важко уявити людину в здоровому глузді, яка надлишки своєї праці буде зберігати в “грошах” що втрачають зафіксовану в них цінність товарів, тобто в грошах які знецінюються.

Можлива й інша ситуація. Якщо кількість товарів на ринку в майбутньому зменшиться, в наслідок їх обмеженої кількості в природі, або вони були виготовлені обмеженою партією, є унікальними, то цінність таких товарів може зростати. Наприклад картини, вироби ювелірного мистецтва, обмежені партії автомобілів, монет, тощо. Однак такі товари, не дивлячись на те, що їх цінність може збільшуватися, не можуть бути грошима, тому що не володіють необхідними властивостями грошей і не зможуть виконувати наприклад функцію обміну, або функцію рахункової одиниці.

Функція грошей, фіксувати цінність товарів на момент обміну не гарантує вам, що в майбутньому ви купите той самий товар дешевше, бо цінність товарів може змінюватися в обидві сторони, в залежності від різних факторів.

З іншого боку, вартість товарів, зафіксована в грошах (тобто купівельна спроможність грошей), може змінюватися в більшу або меншу сторону. Це пов’язано з поняттям грошової маси. Якщо кількість грошей зменшується при незмінному товарообігу, наприклад в наслідок втрати деякої кількості грошової маси, цінність товару зафіксована в грошах буде зростати – дефляція. Якщо кількість грошових одиниць збільшується, наприклад в наслідок друку нових грошових одиниць емітентом, вартість товарів зафіксована в грошах буде знижуватися – інфляція.

Для суспільства в цілому і для кожного суб’єктивно в межах економічних відносин, вигідні гроші, які зберігають зафіксовану в них цінність товару. В іншому випадку, суспільство позбавляється від таких грошей і шукає їм заміну.

Наприклад, в різні часи функції грошей виконували різні товари, сіль, зерно, спеції, хутра, худоба, спиртні напої, тютюн саме в період їх дефіциту, тобто коли ці товари-гроші зберігали зафіксовану в них на момент обміну цінність інших товарів. Коли сіль перестала бути дефіцитною, вона втратила функцію фіксації і збереження цінності товарів на момент обміну, як наслідок, люди перестали користуватися сіллю як грошима і знайшли кращі гроші. Хоча, сіль, технічно і зберегла функцію засобу обміну.

Ще раз … Якщо у вас є надлишки товарів, ви несете їх на ринок, щоб зафіксувати ринкову (об’єктивну) цінність цих товарів в грошах, на які згодом зможете купити такі самі або інші товари. Перебуваючи при здоровому розумі і тверезій пам’яті, Ви ніколи не продасте ваші товари за гроші, які втрачають свою купівельну спроможність згодом, в крайньому випадку, якнайшвидше намагатиметесь позбутися грошових сурогатів. Якщо ви користуєтеся грошима, які втрачають свою купівельну здатність – ви або не знаєте, що таке гроші, стали жертвою шахрайства, або вас змушують користуватися грошовими сурогатами під страхом покарання.

Таблиця. Функції золота, державних “грошей” та біткоїнів.
Функції Золото Держ. гроші Біткоїн
Фіксація об’єктивної цінності товару на момент обміну та її збереження. Так.
Обмежена кількість золота в природі. Видобувати золото стає складніше бо його запаси виснажуються.
Ні.
Центробанк регулярно збільшує кількість грошей, створюючи інфляцію. Купівельна спроможність грошей постійно знижується.
Так.
В системі Біткоїн буде не більше 21 000 000 монет. Швидкість емісії чітко визначена в часі.
Міра цінності. Так.
Мірою цінності золота є одиниця маси.
Так.
Мірою цінності держ. грошей є монета, яка ділиться на 100 частин.
Так.
Мірою цінності біткоїн є монета, яка ділиться на 100 000 000 частин.
Універсальний засіб обміну. Так.
Золото стало універсальним засобом обміну. Ви зможете домовитися про оплату вартості товару золотом в будь-якій точці світу.
Ні.
Державні гроші обмежені кордонами держави, і вимагають дозволу, для обміну на гроші інших держав.
Так.
Біткоїн не обмежений кордонами, не потрібні дозволи. Ви зможете домовитися про оплату вартості товару в біткоїнах.

Інфляція. Держави мають монопольне право на емісію грошей. Збільшення кількості грошей на ринку знижує їхню купівельну здатність. Оскільки на ринок гроші потрапляють через центробанки і зарплати держ. службовцям – держ. установи та чиновники перебувають в вершині піраміди, і отримують найбільшу вигоду від друкарського верстата. До основи цієї державної фінансової піраміди, купівельна здатність державних грошей знижується внаслідок збільшення грошової маси на ринку. В результаті, інфляцію найсильніше відчуває звичайні люди та бізнес.

Факти. Купівельна здатність долара США знизилася з 1971 року, коли США відмовилися погашати долар золотом, на 500%, тобто, щоб купити ту саму кількість товарів, яку в 1971 році можна було купити на $100, у 2017 році вже потрібно $600.

Втрата купівельної здатності долара США в різні часові періоди: https://www.bls.gov/data/inflation_calculator.htm

З іншого боку, ціна золота в 1971 році (за даними сайту fxtop.com) становила 40,99 USD за 31.10 г (1 тройська унція). У 1971 році за 100 доларів можна було купити 75,88 г золота. У 2016 році ціна золота склала 1249,97 USD за 31.10 г. Куплені в 1971 році 75,88 г золота, в 2016 році ви змогли б продати за 3049,77 USD.

За 45 років, долар відносно золота знецінився в 30,5 разів. З урахуванням інфляції на 2016 рік, за 3049,77 USD ми можемо купити товарів в 5 разів більше ніж на 100 доларів в 1971 році. Тобто купівельна здатність золота за 45 років збільшилася в 5 разів.

Цей приклад демонструє різницю між державними “грошима” і грошима, які виконують свої функції, такими як золото. Навіть долар США, який знаходиться на вершині світової валютної піраміди, не можна вважати справжніми грошима.

Державні гроші – це грошові сурогати, якими не вигідно користуватися. Державні грошові сурогати є засобом пограбування цінності праці людей. За допомогою державних грошових сурогатів, держави контролюють добробут своїх громадян. Державні грошові сурогати не належать вам навіть якщо знаходяться у вашій кишені, тому, що їх купівельну здатність контролює емітент за допомогою емісії (друкарського верстата).

Золото і біткоїн виконують функції справжніх грошей, але біткоїн має певні переваги перед золотом:

  • Біткоїн це цифрові гроші, він нематеріальний, отже більш транспортабельний ніж золото. Біткоїн можна передати на біткоїн-рахунок в будь-яку точку земної кулі за кілька хвилин. Біткоїн незрівнянно більш компактний за золото.

Факт: Щоб зберігати еквівалент 100 000 000 доларів в біткоїнів, вам досить смартфона, комп’ютера або аркуша паперу. Така ж кількість доларів в золоті, за сьогоднішнім (20.01.2018) курсом, буде мати масу 2.5 тонни, це 209 стандартних золотих злитків, для зберігання яких знадобиться невеликий бункер з охороною.

  • Біткоїн неможливо заборонити, неможливо технічно заблокувати транзакцію. Золото навпаки, легко виявити при перетині кордону і конфіскувати за порушення якихось вигаданих правил.
  • Біткоїн, технічно не має меж подільності. Сьогодні біткоїн ділять на 100 мільйонів частин. Подільність золота як грошей, обмежена точністю приладів які вимірюють масу. Державні грошові сурогати ще менш подільні ніж золото, тільки на 100 частин.
  • Монет в системі Біткоїн не може бути більше 21 000 000, а їх емісія чітко визначена в часі. На 20.01.2018 згенеровано приблизно 16 815 600 біткоїнів. Кількість золота на планеті теж обмежена, але технічний прогрес дозволяє зробити видобуток золота більш ефективним, в перспективі можуть бути знайдені нові великі родовища золота. Тобто емісія золота в часі чітко не визначена і може вплинути на курс золота в разі відкриття великого родовища.

Сподіваємося, читачеві вдалося поглянути на гроші з іншої точки зору, зрозуміти, в чому різниця між державними грошовими сурогатами і справжніми грошима, такими як золото та біткоїн.

Гроші обновлено: Червень 14, 2018 автором: SchBit